Починаючи з першого моменту життя, дитина шукає любові і підтримки своїх батьків. Коли батьки добре ставляться до дитини, це допомагає їй зрозуміти, що життя прекрасне. Але це не завжди так.

 Тому ми інколи не задумаємося над тим, яку психологічну травму завдаємо своїй дитині, коли з пересердя говоримо «Я не люблю тебе», «Бовдур»,  «Телепень». Але це має свої наслідки: дитина стає замкнутою, агресивною до однолітків, шукає підтримку на «вулиці».

 Якщо в минулому 2016 році надійшло два повідомлнння з приводу жорстокого поводження з дітьми, то в цьому році тільки по червень зафіксовано Службою в справах дітей 3 випадки насильств збоку батька, одне - збоку матері, одне - співмешканця. Але більшість скривджених дітей приховують те, що з ними сталося, або вважають це звичайним явищем.

 Найчастіше діти зазнають образ та насильства збоку своїх батьків, вітчима, особливо якщо батьки  зловживають спиртні напої.

 Насильство над дітьми - це реальна загроза для розвитку  суспільства. Адже жорстоке поводження з дітьми в подальшому формує з них людей, не здатних створювати повноцінну сім’ю, бути гарними батьками, а також є поштовхом до відтворення жорстокості  відповідно до власних дітей.

 Сім’я - одне із першоджерел соціалізації дитини. Усе, що відбувається з нею в родині, впливає на формування характеру, звичок, врешті-решт її особистості. І кожен з нас має сказати «ні!» - насильству у власній родині. Адже вона - це саме місце, яке має бути світлим затишком, острівцем безпеки і комфорту у нашому дуже бурхливому та неспокійному світі, місцем, де немає фізичного чи психологічного тиску, де тебе розуміють і поважають.

                                                                       Служба у справах дітей