Проте, такі дії, як правило, завдають суттєвої шкоди навколишньому природному середовищу на сільськогосподарських землях, вздовж автодоріг та залізниць, а також під час господарської діяльності.
Велика кількість диму від спалювання створює безпосередню загрозу для життя людини, сприяє появі підвищеної кількості запальних захворювань органів дихання і очей, захворювання серцево-судинної системи. Адже більшість українців мають алергію на дим і страждають від неї щороку, думаючи, що хворіють на осінні вірусні захворювання. Постійно подразнений димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.
Під час згоряння однієї тони рослинних залишків у повітря викидається майже 9 кг мікрочастинок диму. До їхнього складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали й низка канцерогенних сполук. Окрім того, з димом у повітря потрапляють діоксини – одні з найотрутніших для людини речовин.
Додаткова проблема полягає в тому, що з листям часто горить і безліч усілякого сміття, що істотно підсилює забруднення атмосфери. Так, наприклад, при згорянні поліетиленового пакету в повітря вивільняються десятки хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини.
При спалюванні трави на присадибних ділянках, або стерні на фермерських полях, виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, яка веде, в свою чергу, до значного забруднення атмосферного повітря, погіршення якості земельних ресурсів та наносить велику шкоду довкіллю.
Управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації попереджає мешканців Волині, що самовільне випалювання забороняється законодавством України та передбачає адміністративну відповідальність з відповідним накладенням штрафів: від 170 до 340 гривень громадянам; від 850 до 1190 грн. – посадовим особам. За ті ж самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, на громадян накладається штраф у сумі від 340 до 680 грн., на посадових осіб від 1190 до 1700 гривень. Крім того, згідно з статтею 245 Кримінального кодексу України за знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу порушник може нести і кримінальну відповідальність.
На думку екологів, альтернатива спалюванню є. Опале листя може служити і на користь людині, якщо до цього поставитися по-господарськи.
Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя та рослинних решток є метод компостування. Цей простий метод дозволяє підвищити родючість грунту та вміст гумусу у ньому, збагатити його на поживні речовини, зменшити або послабити такі деградаційні процеси грунту як його ущільнення, запливання та кіркоутворення, вивітрювання та вимивання цінних органічних та мінеральних речовин з його поверхні. Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки, а його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки.
З огляду на викладене громадянам слід замислитись, чи варто тепер випалювати суху траву, очерет, бур’ян тощо, перетворюючи родючі землі навколо нас на попелище, додаючи роботи пожежним, наносячи шкоду екології, собі та оточуючим, своїм нащадкам і, врешті, державі.
Шановні громадяни, застерігаємо вас від необдуманих дій!
Управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації
